Як передбачити землетрус?

На сьогоднішній день існують методи виявлення зміни сейсмічної активності та деформацій у земній корі, які можуть вказувати на підвищену ймовірність землетрусу, але на основі цих методів не можна сказати його точний час чи місце.

Основна увага у всьому світі приділяється вдосконаленню систем раннього попередження, а також підготовці та підвищенню обізнаності населення. Системи раннього попередження використовують мережі сейсмічного моніторингу для виявлення початку землетрусу та швидкої видачі попереджень тим, хто перебуває у небезпечному районі, дозволяючи їм вжити захисних заходів до початку сильного струсу.

Як інструмент для прогнозування землетрусів і систем раннього попередження зараз активно розглядають (але поки що широко не використовують) нейромережі. Алгоритми штучного інтелекту, такі як машинне та глибоке навчання, можна використовувати для виявлення закономірностей та складання прогнозів про майбутні землетруси. Ці алгоритми можна також застосовувати для аналізу сейсмічних даних у реальному часі. Проте точність прогнозування землетрусів на основі все ще обмежена. Багато факторів ускладнюють прогнозування землетрусів, включаючи обмежений набір даних, доступних для вивчення, нелінійний та хаотичний характер землетрусів, а також вплив людської діяльності на вимірювання.

Хто досліджує землетруси?

Існує безліч компаній та організацій, які займаються дослідженнями землетрусів як приватні, так і державні.

Геологічна служба США (USGS) — наукова агенція уряду США, яка надає інформацію про землетруси та інші стихійні лиха. Геологічна служба США керує передовою національною сейсмічною системою (ANSS), національною мережею сейсмічних приладів, які відстежують землетруси в США.
Обсерваторія Землі Ламонт-Доерті - дослідницький підрозділ Колумбійського університету, що спеціалізується на науках про землю та навколишнє середовище, включаючи дослідження землетрусів.
Каліфорнійський технологічний інститут (Калтех) — провідний дослідницький університет, де знаходиться сейсмологічна лабораторія, яка проводить дослідження землетрусів та оцінку сейсмічної небезпеки.
Японське метеорологічне агентство (JMA) - національне метеорологічне агентство Японії, відповідає за моніторинг землетрусів та їх дослідження в Японії.
Науково-геологічні компанії, такі як Schlumberger, Halliburton та CGG використовують методи сейсмічної зйомки для вивчення підповерхневої структури Землі.
Інженерні та консалтингові компанії, такі як Arup, MWH Global та GHD – спеціалізуються на оцінці сейсмічної небезпеки та зниженні ризиків, а також на сейсмостійкому проектуванні та модернізації будівель.
Технологічні компанії, такі як Early Warning Labs, ShakeAlert та MyShake – розробляють та впроваджують системи раннього попередження землетрусів, використовуючи поєднання сенсорних мереж, машинного навчання та інших передових технологій.

Де частіше трапляються землетруси?

У світі є кілька районів, які схильні до землетрусів більше за інші.

Тихоокеанський «вогняне кільце», що є підковоподібним кільцем діючих вулканів і кордонів тектонічних плит, що оточують Тихий океан.
Розлом Сан-Андреас у Каліфорнії, США, який є однією з найвідоміших зон землетрусів у світі.
Альпійсько-Гімалайський (Середземноморський) пояс, який простягається від Середземноморського регіону через Центральну Азію та в Гімалаї.

Ці райони наражаються на більш високий ризик землетрусів через наявність активних ліній розломів і меж плит. Однак землетруси можуть відбутися в будь-якій точці світу, навіть у районах, які традиційно не вважаються схильними до високого ризику.

У 2023 році в Туреччині стався найбільший з 1939 землетрус. Країна розташована на кордоні Африканської та Євразійської плит, які стикаються та викликають значну тектонічну активність у регіоні. Це призводить до високої частоти землетрусів, у тому числі середньої та великої магнітуди. Західні та східні регіони Туреччини особливо схильні до ризику, а такі міста, як Стамбул, Ізмір та Бурса, вразливі до наслідків землетрусів. У зв'язку з цим Туреччина робить кроки щодо пом'якшення наслідків землетрусів за допомогою введення особливих будівельних норм, сейсмічної модернізації будівель та планування готовності до стихійних лих.