Футбольна війна: що це було?

Футбольна війна ( Guerra del Fútbol) – збройний конфлікт між сусідніми країнами Центральної Америки, Сальвадором і Гондурасом, що стався в 1969 році. Формальним приводом для введення армії став футбольний матч у відбірному циклі до чемпіонату світу 1970 року. Через це ця подія і стала відомою на весь світ.

Причини війни.

ЗМІ поширили невірну теорію, що військові дії почалися безпосередньо через футбольний матч, але насправді причини набагато глибші.
  
Дві сусідні держави вічно сперечалися через прикордонні території. До 1969 уряди так і не домовилися про те, як правильно провести межу між країнами в деяких віддалених від заселеної території ділянках.
 
Але головні причини полягали в економічних проблемах латиноамериканців. Сальвадор був густонаселеною країною з величезним для тихоокеанського регіону ВВП, і саме йому призначалися великі привілеї з інших держав. Гондурас був цим невдоволений. Історично склалося, що Гондурас мав величезний борг перед Сальвадором, і лише війна могла дозволити не виплачувати гроші сусіду-конкуренту.
  
Але й Сальвадору була вигідна війна. Для розвитку була потрібна експансія на нові, незвідані території, а населенню, зокрема, не вистачало землі. У Гондурасу необроблюваних площ було хоч греблю гати, тому народ стрімко мігрував – вже до середини 60-х нелегально переїхало близько 200 тисяч сальвадорців.
  
Уряд Гондурасу такий розклад не оцінив, а тому 1967 року вийшов закон, за яким для всіх сальвадорців настав час повертатися додому. На переповненій батьківщині і так не залишилося вільних земель, тож весь робітничий народ вирушив на демонстрації. Всі чекали на потрясіння, тому війна вже здавалася неминучою.
 
Привід війни: футбольний матч.

Жеребкування кваліфікації до чемпіонату світу з футболу 1970 року зіштовхнуло у стикувальних матчах збірні Сальвадора та Гондурасу. Напруженість між країнами була настільки великою, що вболівальники вважали за ганьбу програш своєї команди. Перша зустріч відбулася у Тегусігальпі, і там почалися масові бійки фанатів сусідів. У Сан-Сальвадорі ситуація загострилася до краю, містом прокотилися хвилі заворушень. А футболісти тим часом не змогли вивести переможця по сумі двох ігор, і третя зустріч була вирішальною.
 
Тут терпіння Сальвадора закінчилося. 26 червня між державами було розірвано всякі дипломатичні відносини. Сам матч пройшов наступного дня. Гондурас зрештою програв, але не змирився – через тиждень уздовж кордону із Сальвадором вже літали військові літаки. Однак, сусіди були готові до цього, а тому своєчасно провели мобілізацію.
 
Військові дії та підсумки війни.

 
Сальвадор був значно сильнішою державою, ніж Гондурас, тому результат війни був зрозумілий відразу. Тим не менш, у перші два дні сальвадорці пройшли лише на вісім кілометрів углиб кордону. Але бої були запеклими, і армії обох країн зазнали значних втрат. Для Сальвадора перемога стала питанням честі, і уряд не пошкодував сил та грошей заради виграшу. Солдати в результаті досягли свого: дійшли до передмістя столиці Гондурасу, зайняли всі основні центри після чого влада Сальвадора вимагала виплати репарацій і відновлення прав біженців-сальвадорців. Загальні втрати становили близько п'яти тисяч осіб, причому більшість із загиблих – цивільні особи. Тому ця війна вважається трагедією обох сторін.
  
У ході дипломатичних зустрічей обом країнам вдалося домовитися і через місяць Сальвадор вивів свої війська з території Гондурасу. Вся війна тривала лише шість днів: з 14 по 20 червня 1969 року. Багато міст Гондурасу було розбомблено, обидві сторони зазнали непоправних втрат.